Як підтримувати військових
Сьогодні кожен з нас, українців, тримає свій фронт, проходить свій гарт. Військові тримають українську землю на лінії вогняного розмежування, а ми тримаємо тил. Як ми, українці, можемо підтримати військових, відшкодувати їм та їхнім сім’ям, які так багато жертвують заради нас?
- Дякуйте. Найпростіший спосіб підтримати наших військових – подякувати їм за службу. Щось таке просте, як подяка військовослужбовцю або ветерану за його службу чи визнання величезних труднощів життя родини військового, може мати справжній позитивний вплив на вашу місцеву військову спільноту. Це сприятиме тому, що багато військовослужбовців не будуть почуватися ізольованими, і це прямим чином впливатиме на їх загальний моральний стан та оперативну готовність. Долаючи розрив між цивільними та військовими, ви можете показати військовослужбовцям, що та робота, яку вони виконують від імені країни, цінується над усе.
- Тримайте особистісні кордони. Але пам’ятайте, що ваші емоції та почуття не повинні гіршим станом впливати на людину, яка зараз на службі або є демобілізованою. Будьте стриманими, не вивалюйте на голову військового свої страхи, довгі розповіді про ваше життя у стані хвилювання або паніки під час воєнних дій. Знайдіть для цих справ психолога, психотерапевта чи когось із вашого близького оточення.
- Допомагайте донатами. Збір коштів або купівля автівки, дрона чи пакета першої медичної допомоги – це реальний спосіб повідомити військовослужбовцям, що їхні друзі, родина та український народ думають про них.
- Тримайте конфіденційність. Конкретизовані публічні публікації тримають наш інформаційний фронт, тримають дух українського єднання та волонтерський рух. Але розповсюдження інформації про адресну допомогу військовим підрозділам повинна узгоджуватися з ними ж. Питайте, чи можна оприлюднити інформацію про допомогу та в яких межах.
- Підтримуйте родини військових. Війна є складним випробуванням як для військових, так і для їхнього подружжя. Окрім переживань з розлуки зі своїми коханими, родини військових мають самостійно брати на себе домашні обов’язки, включно і ті, з якими раніше порався нині мобілізований військовослужбовець. Для сімей військовослужбовців з дітьми це може бути ще складніше, оскільки дружини військових раптово стають подружжями-одиначками на місяці або роки. Зверніться до дружини військовослужбовця, який служить, і запропонуйте приготувати їм сімейну вечерю або допомогти із закупівлею продуктів. Ви навіть можете просто простягнути руку, щоб побачити, як у них справи – іноді навіть найменший жест може змінити все.
- Підтримуйте гарними новинами. Сімейні події, новини містечка, з якого родом військовий, вдалі жарти або спільні спогади під час спілкування із воєнними зігрівають їх серця та підтримують віру в те, що їх місія недаремна. Не треба підбирати якісь спеціальні слова, просто спілкуйтеся та кажіть те, що відчуваєте.
- Станьте донором крові. Якщо у вас немає протипоказань, з’ясуйте адреси донорських центрів та чекайте дзвінка. Напередодні здачі крові виспіться, дотримайтеся дієти, втримайтеся від паління за кілька годин до цього, не вживайте алкоголь, аспірин та анальгетики.
- Працюйте на перемогу. Тримайте свій фронт, робіть те, що вам найкраще вдається, знайдіть свою соціальну роль та вкладайтеся в неї до останнього. А кому все одно, то хоча б просто не заважайте.