Тепер при поповненні картки на суму понад 5 тис. грн треба буде доводити законність цих коштів

З 28 квітня 2020 року в Україні починають працювати оновлені вимоги до переліку інформації про платника та отримувача, що повинна супроводжувати переказ коштів. За оцінками Національного банку це не матиме суттєвого впливу на здійснення переважної більшості операцій із переказу коштів. Але чи так це насправді?

Зміни пов’язані з вступом в силу закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення». Згідно з ним банківська система почне моніторити всі фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів), а також грошові перекази в Україні та з-за кордону.

Враховуючи, що нині карантин і все дуже ускладнено, то ця новація може серйозно вдарити по багатьох громадянах, які в якийсь момент дізнаються, що їх картки заблоковані і їм треба звертатися до банку аби пояснити походження коштів, які їм надійшли на картку, або свої платежі на суми понад 5 тис. грн.

Згідно з роз’ясненнями НБУ, законом встановлюються нові вимоги щодо супроводження переказу коштів інформацією про платника та одержувача, а також порядок проведення заходів належної перевірки під час здійснення переказів коштів без відкриття рахунку.

Законом передбачені такі дві основні вимоги:

• здійснити ідентифікацію та верифікацію платника;
• супроводити переказ коштів необхідним переліком даних щодо платника та отримувача.

Звертаємо увагу, що оновлені вимоги Закону не поширюються на:

• сплату житлово-комунальних послуг, оплату податків, штрафів, інших обов’язкових зборів та платежів (незалежно від суми);
• сплату кредиту у сумі до 30 тис. грн;
• перекази для оплати товарів і послуг, що здійснені платником за допомогою платіжної картки (або іншого електронного платіжного засобу), якщо її номер супроводжує переказ (незалежно від суми);
• всі готівкові перекази в межах України у сумі до 5 тис. грн;
• зняття коштів з власного рахунку.

Даний закон дозволяє переказ коштів готівкою та поповнення карткових рахунків в межах України у сумі, що є меншою ніж 5000 гривень без ідентифікації того хто цей переказ робить.

Однак якщо хтось думає, що у разі коли сума більше, то достатньо її розбити на кілька платежів по 4,5 тис. грн, то ви помиляєтесь. У своєму роз’ясненні Нацбанк акцентував банкам, що отримати кошти по картці від операцій до 5000 гривень ви зможете за відсутності ознак пов’язаності такої фінансової операції з іншими фінансовими операціями, що в сумі перевищують 5000 гривень.

Тобто, коли вам хтось скине на картку два рази по 4 тис. грн, то будьте готові, що банк може пропустити, а може заморозити ваш рахунок та попросити надати роз’яснення походження даних коштів (це повернення боргу, матеріальна допомога від рідних, оплата за роботу чи проданий товар, дохід і тд..). По це йдеться в листі НБУ від 13.04.2020 р. №25-0006/18603. На підставі ваших пояснень банк може розблокувати кошти, або заблокувати як такі, що не мають підтвердження законності походження.

Окрім цього, навіть якщо вам надішлють кошти з картки на вашу картку, і ця сума перевищує 5 тис. грн, або є ряд схожих платежів і в сумі вони понад 5 тис. грн, то хоча відправник ідентифікований, але вам все одно доведеться підтвердити законність походження даних коштів, тобто за що вам їх переказали. Якщо це оплата роботи, то сказати про це не достатньо, маєте мати підтвердження в вигляді договору, акту виконаних робіт і т.д. Якщо повернення боргу, то декілька раз це може бути як підстава, але потім банк може вимагати документальне підтвердження.

Отже, запровадження нових норм Закону з одночасним запровадженням механізмів віддаленої ідентифікації мають значно розширити інструментарій банків і небанківських фінансових установ щодо віддаленого ініціювання і проведення зазначених операцій.

Разом з тим, Закон про фінансовий моніторинг збільшив порогову суму фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу зі 150 000 грн до 400 000 грн. Окрім того, зменшено кількість ознак, за наявності яких фінансова операція підлягатиме обов’язковому фінансовому моніторингу, з 17-ти до 4-х. Так, з 28 квітня 2020 року фінансова операція на суму 400 000 грн. (для суб’єктів, які надають послуги у сфері азартних ігор – 30 000 грн.) підлягатиме моніторингу у разі наявності однієї з наступних ознак:

1. зарахування або переказ коштів, надання або отримання кредиту (позики), здійснення інших фінансових операцій у разі, якщо хоча б один із учасників фінансової операції або банк такого учасника знаходиться в державі (юрисдикції), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;
2. фінансові операції з публічними діячами;
3. фінансові операції із переказу коштів за кордон, в тому числі, до держав, віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон;
4. фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів).

Також у зв’язку з імплементацією Регламенту ЄС 2015/847, Закон про фінансовий моніторинг змінює процедуру фінансового моніторингу під час здійснення переказу коштів.

Так, усі перекази коштів в межах України до 30 000 грн повинні супроводжуватися як мінімум:

1. стосовно платника – номером рахунка/електронного гаманця або унікальним номером електронного платіжного засобу платника (ініціатора переказу)/наперед оплаченої картки багатоцільового використання, та
2. стосовно отримувача – номером рахунка або унікальним номером електронного платіжного засобу отримувача/наперед оплаченої картки багатоцільового використання, а в разі відсутності рахунка/електронного гаманця – унікальним обліковим номером фінансової операції.

У разі здійснення переказів, що перевищують 30 000 грн, або здійснення переказів за межі України, такі перекази повинні супроводжуватися інформацією про платника (ініціатора переказу) та отримувача переказу коштів:

1. якщо фізична особа – прізвище, ім’я та по батькові; номер рахунка, з якого списуються кошти, а в разі відсутності рахунка – унікальний обліковий номер фінансової операції;
2. якщо юридична особа (трас) – повне найменування, номер рахунка, з якого списуються кошти, а в разі відсутності рахунка – унікальний обліковий номер фінансової операції.

На підставі отриманої інформації СПФМ (суб'єкт первинного фінансового моніторингу), що надає послуги переказу коштів, зобов’язаний здійснити процедуру верифікації, за виключенням випадків переказу коштів (віртуальних активів) за межі України на суму, що є меншою ніж 30 000 грн. та деяких виключень, пов’язаних з можливим використанням таких переказів для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення.

У разі необхідності верифікації особистості процедура віддаленої перевірки клієнтів може бути різною: через BankID, кваліфіковану електронний підпис, відеотрансляцію, дистанційне зчитування даних через NFC або платіж на окремий рахунок банку з особового рахунку клієнта. Як варіант розглядається можливість дозволити банкам частково віддати ідентифікацію та верифікацію клієнтів на аутсорсинг.

Окрім цього з 28 квітня для ідентифікації в банках не буде вимагатися особиста присутність клієнта. Відкрити рахунки можна буде з використанням відеозв’язку, BankID або електронного підпису.

Також новий закон зобов’язує розкрити власників електронних гаманців, щоб електронні гроші не використовувалися для тіньових операцій. У Нацбанку пропонують спрощену модель ідентифікації для власників гаманців: потрібно дистанційно надіслати копії документів і зробити фотофіксацію клієнта з його особистими документами.

Вимоги до ідентифікації платників при переказі коштів не впливатимуть на оплату комунальних послуг, штрафів або податків, запевняють в НБУ.

Джерело